Розвиток критичного мислення в початкових класах

І. Практичне застосування технології критичного мислення на уроках української мови в початкових класах.

Урок української мови, в ході якого розвивається критичне мислення  має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

1. Розминка (замінює так званий організаційний момент уроку). 
Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці.
Актуальність етапу - теплий психологічний клімат сприяє:
• кращому засвоєнню навчального матеріалу;
• підвищенню авторитету вчителя;
• психологічному розвантаженню учнів, які за день мають багато уроків.
Використовується:
- для знайомства учасників
- для об єднання груп
- для активізації емоційної, розумової діяльності.
- для відпочинку, зміни виду діяльності
2. Обґрунтування навчання.  Даний етап передбачає:  - постановку мети уроку;  -  розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.
Актуальність етапу-  навчальний матеріал засвоїться краще, якщо:  - учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них;  - чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.  3. Актуалізація (заохочення, викликання)
Її присутність на кожному уроці обов'язкова. Ця стадія дозволяє:
• актуалізувати й узагальнити наявні в учня знання з даної теми чи проблеми;
• викликати стійкий інтерес до теми, що вивчається, мотивувати учня до навчальної діяльності;
• спонукати учня до активної роботи на уроці та вдома.
Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають».
На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступного етапу уроку.
Актуальність етапу:
• те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися;
• знання, пов'язані з досвідом учнів, краще та швидше запам'ятовуються;
• створюються умови для «відкриття», самостійного здобування знань;
• підвищується роль учня на уроці.  4. Усвідомлення змісту.
Ця стадія дозволяє учневі:
• отримати нову інформацію;
• осмислити її;
• співвіднести з уже наявними знаннями;
• учень знайомиться з новою інформацією;
• на цьому етапі учитель має найменший вплив на учнів;
• учень аналізує інформацію, визначає особисте розуміння.
Актуальність етапу
Розвиток уміння:
• працювати з інформацією;
• працювати самостійно;
• виділяти головне, суттєве;
• Формувати компетентності учнів з предмета.  5. Рефлексія  На цьому етапі основним є:
• цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації;
• присвоєння нового знання, нової інформації учнем;
• формування у кожного з учнів власного ставлення до досліджуваного матеріалу;
• учень стає власником ідеї; інформації, знань;
• можливість використання знань;
• обмін знаннями з іншими учнями;
• оцінка та самооцінка діяльності.
Актуальність етапу:
• усвідомлення того, що було зроблено на уроці;
• демонстрація знань та їх можливого застосування;
• можливість замислитись над підвищенням якості роботи;
• можливість диференціації домашнього завдання;
• визначення необхідної корекції.
Мета рефлексії як етапу уроку критичного мислення: вирізнити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати.

 Рефлексія важлива: 
• для прояснення з мети опрацьованого; 
• порівняння реальних результатів з очікуваними; 
• аналізу того, що на уроці відбулося так чи інакше; 
• закріплення та корекції засвоєного; 
• вибору нових тем для обмірковування; 
• встановлення зв'язків між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому; 
• складання плану подальших дій. 
Стадії рефлексії:  -  установлення фактів (що відбулося?), на цій стадії доречно поставити запитання: Що і навіщо вивчали? Яких помилок припускалися чи могли б припуститися?  - аналіз причин (чому це відбулося?), на цій стадії доречно поставити запитання: які способи діяльності ми використовували? Як ми досягали мети?  - планування подальших дій (що нам робити далі?)

Методи та прийоми роботи з розвитку критичного мислення  на уроках української мови

 

1.                      Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

-   Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-   Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-   Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-   Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

2.                      Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1)                     Тема (іменник)

2)                     Опис (прикметник)

3)                     Дія (дієслово)

4)                     Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

5)                     Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад сенкану:

1)                      Рушник.

2)                      Гарний, полотняний, різнокольоровий.

3)                      Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.

4)                      Бережімо, пишаємося, даруємо.

5)                      Оберіг, зв'язок з минулим.

3.                      Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

	Лексичне значення слова
	До істоків слова
Речення, фразеологізми, прислів’я, приказки	Сполучення слів	Слова протилежні за значенням
	Слова схожі за значенням

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

Приклад «Кубування»

(Робота в групах).

1)                     Лексичне значення слова.

Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі, любить мед.

2)                     До істоків слова.

Ведмідь – означає «поїдавший мед», медоїд.

3)                     Слова схожі за значенням

Ведмідь- клишоногий, топтигін, ведмежа.

4)                     Сполучення слів:

Великий, крупний, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.

-   Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).

-   Реве, ричить, смокче (лапу), спить.

5)                     Фразеологізм:

-   Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).

-   Ведмежа послуга.

-   Дивитися ведмедем.

Прислів’я:    - Два ведмеді в одному барлозі не живуть;

            - Для ведмедя зима – одна ніч.

Загадка:        Клишоногий, вайлуватий,

            Смокче у барлозу лапу,

            Вміє голосно ревіть,

            Називається … (ведмідь).

4.                      Стратегія «Есе»

(Етап рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Алгоритм «Есе»:

-   Збирання інформації за проблемою.

-   Аналіз інформації.

-   Виявлення власної точки зору.

-   Викладання власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

5.                      Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1.                      Оголошується проблемне питання дискусії.

2.                      У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3.                      Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4.                      Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5.                      Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

6.                      Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

7.                      Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

8.                      Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

6.                      Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

—                    Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

—                    Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

—                     Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

7.                      Стратегія «Метод прес»

(На будь якому етапі  уроку)

Етапи методу прес:

—                    Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

—                    Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

—                    Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

—                    Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

8.                      Стратегія «Порушена послідовність»

(робота в групах)

—                    Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

—                    Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

—                    Читання тексту і перевірка результатів.

—                    Обговорення.

9.                      Стратегія «Взаємні запитання»

—                    Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

—                    Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

·Одне одному в групі;

·Одне одному в парах;

·Одна пара (група) інший.

10.                  Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)

—                    Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

—                    Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

—                    Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

—                    Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.

—                    Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

—                    Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

11.                  Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

—                    Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.

—                    Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

12.                 Стратегія «Доповідач-респондент»

—                    Прочитати текст, запам’ятати його.

—                    Два учні виходять до дошки.

—                    Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.

—                    Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

Використовуючи вищезазначені стратегії на уроках української мови, можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.